9 листопада для курсантів інституту науково-педагогічні працівники кафедри юридичного документознавства та члени гуртка «Риторика» провели конкурс з декламування поезій, присвячений Дню української писемності та мови.

У заході взяли  участь 26  курсантів 2-х та 3-х курсів, які продекламували поезії різних літературних діячів – це і поезії Тараса Шевченка,  Ліни Костенко,  Павла Тичини,  Максима Рильського,  Лесі Українки,  Дмитра Павличка та Івана Франка.

 Слід відзначити і курсантів, які мають власні вірші, у яких молода душа часто бунтує, шукаючи свої шляхи, свої ідеї, відкриваючи давно відкриті істини – це Ірина Кундельська, Даріна Лемак, Анастасія Суворова, Євген Демківський, Микола Крицький, Анастасія Запорожець.

Старший викладач кафедри Марина Галій привітала зі святом усіх присутніх та зазначила: «Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків».

Всі учасники  заходу отримали масу задоволення та подяки від завідувача кафедри юридичного документознавства.

Згадаємо, що 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне», а могутнє, «як хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. У народі кажуть, що поезія – це музика душі. А коли душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, то неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Саме так і народжуються вірші й проза. Хто ж починає писати для себе, той пише, щоб не забути цікаву думку, зафіксувати тривожний настрій, або – просто для естетичної насолоди.

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова! 

Важливо