Станом на сьогодні інформаційні технології активно впроваджуються в усі сфери життєдіяльності суспільства, зокрема в діяльність органів внутрішніх справ України. При цьому важливе значення має правомірне використання комп’ютерного програмного забезпечення. Враховуючи певні фінансові труднощі під час придбання комп’ютерного програмного забезпечення слід звернути увагу на комп’ютерне програмне забезпечення вільного користування. 

На даний час існує дві моделі програмного забезпечення:

– комп’ютерне програмне забезпечення на платній основі – звичайне комерційне програмне забезпечення, купуючи яке користувач отримує лише дуже обмежене право користування таким комп’ютерним програмним забезпеченням (як правило – закритий доступ до програмного коду, заборонене тиражування і розповсюдження, перепродаж, копіювання тощо);

– комп’ютерні програми вільного користування – користувач комп’ютерного програмного забезпечення отримує право доступу до програмного коду, можливість копіювання (тиражування) і публічного поширення копій програми.

Комп’ютерні програми вільного користування розповсюджуються на підставі двох основних ліцензій – BSD та GPL.

Ліцензія BSD (Berkeley Software Distribution) дозволяє особі здійснювати з програмним кодом будь-які операції, зобов’язуючи лише визнавати використання вихідного коду, отриманого від інших. Ліцензія BSD надає користувачеві можливість отримати безкоштовно комп’ютерну програму, можливість здійснення подальшого розповсюдження та використання і надає право на модифікацію коду.

Ліцензія GPL (General Public License) є більш поширеною на сьогоднішній час і передбачає, що  особи, які розповсюджують комп’ютерні програми, що базуються на відкритому коді і отримані в рамках цієї ліцензії, мають розповсюджувати внесені ними зміни до комп’ютерної програми також за ліцензією GPL. Вона надає право на безкоштовне отримання комп’ютерної програми, забезпечує можливість здійснення подальшого розповсюдження та використання її для будь-яких цілей, дозволяє доступ до коду для його вивчення і право на модифікацію коду, а також на власні доповнення до ядра програми, натомість зобов’язуючи користувача розповсюджувати за такою ж вільною ліцензією усі похідні програми, створені на основі отриманих.

Суттєвою ознакою є універсальний характер GPL, ця ліцензія не прив’язується до законодавства окремих країн. Її положення сформульовані таким чином, щоб не вступати у конфлікт з міжнародним законодавством у сфері авторського права.

Враховуючи вище викладене, слухачі, курсанти, студенти та працівники академії, які володіють комп’ютерними програмами вільного користування, повинні звернути увагу на такі їх можливості:

 – доступ до програмного коду;

– здійснення будь-яких досліджень механізмів функціонування комп’ютерної програми;

– копіювання (тиражування) і публічного поширення копій комп’ютерної програми;

– використання механізмів (принципів) функціонування і будь-яких довільних частин коду комп’ютерної програми для створення інших програм та її адаптації до потреб користувача.

Старший викладач кафедри інформаційних технологій  Ю.І. Ігнатушко

Важливо